Тарас ШЕВЧЕНКО і Петро КАЛНИШЕВСЬКИЙ: версії загадкового вмовчування? (Історико-літературні опінії)
У дослідженні/есе вперше розглядається проблема вмовчування Великим Кобзарем постаті легендарного останнього кошового Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського у контексті його творів про українське козацтво. Т.Шевченко славив і обожнював козаків, поетично та історично правдиво проаналізував військову і політико-соціальну діяльність гетьманів України Петра Конашевича-Сагайдачного (бл.1582-1622 р.ж.), Богдана Хмельницького (бл. 1595-1657 р.ж.), Івана Виговського (?-1664 р.ж.), Павла Полуботка (бл. 1660-1723 р.ж.), Івана Мазепи (1644-1799 р.ж), Максима Залізняка (бл.1 740-1768 р.ж.), Антона Головатого (1744-1797 р.ж.), Кирила Розумовського (1728-1803 р.ж.) ... Проте жодного слова Великий Кобзар не написав про останнього кошового Запорозької Січі П. І.Калнишевського (1691-1803 р.ж.)... Чому так сталося? Чи і чому обійшов? Авторські  версії та міркування з цієї проблеми подаються у даній публікації.   
Ключові слова: Шевченко, Калнишевський, поезія, Запорозька Січ, козацтво, замовчування кошового, версії, опінії
Keywords: Shevchenko, Kalnyshevskyy, poetry, Zaporizhzhya Sich, Cossacks, silence Kosh, version, opiniyi